Кожний Із дорослих зустрічав тихих, непомітніх дітей, котрі НЕ люблять дитячого галасу. Яких дуже люблять  бабусі, виховательки й учителька в початковій школі. Смороду дуже «зручні», які не завдають клопоту. Часто неуважні дорослі помиляються й сором'язливість дітей вважають «добрим вихованням». Це не так. Добре виховані діти НЕ завжди сором'язливі. Смороду просто добре знають правила поведінки й прістойності, дотримуються їх, але при цьому ще й почуваються комфортно та впевнено. А сором'язліві може й знають правила, но НЕ вміють поводітіся інакше. Наше завдання - сіяті в них Впевненість, поступово розрушуваті невидиму стіну, что ховає їх від зовнішнього світу.

Що НЕ нужно делать батькам сором'язлівіх дітей

-        Постійно Говорити при дитині (і без неї такоже): «Вона в нас така сором'язліва. Це табу.

-        Жартуваті й вісміюваті в прісутності других.

-        Спеціально культівуваті незручність и комплекс «Бридко каченята» у дитини.

-        Говорити про ті, что дитина не так розумна, як ви Хотіли.

-        Провокуваті невпевненість и трівожність дитини.

-        Перетворюваті свою дитину в Попелюшку або солдата.

-        Чи не дозволяті грата з іншімі дітьми й ізолюваті від однолітків.

-        Підкреслюваті незахіщеність дитини, ее несамостійність и залежність від других (від батьків зокрема).

-        Сваріті дитину за ті, что вона сором'язліва, боязка.

-        Проявляті постійну тривогу и страх за життя та благополуччя дитини.

-        Постійно прініжуваті дитину, зніжуючі рівень ее самооцінкі.

-        Чи не забувай, что в дитини є очі и вуха. Реакцію на ее поведение бачіть на Вашому обліччі.

Що потрібно делать батькам сором'язлівої дитини

-        Підвіщуваті рівень ее самооцінкі.

-        Бути делікатнім, що не розчаровуватіся у життя без дитині.

-        Бути емоційно відкрітім до дитини.

-        делать все, щоб дитина НЕ почувалася незахіщеною и перелогових від вас.

-        гасить тривогу з найменшого приводу.

-        вчить дитину самоповагі (на власному прікладі).

-        вчить розумного ризики, пережіваті поразка.

-        Формуваті навички спілкування.

-        Навчатися цікавіх ігор, у Які можна играть з іншімі дітьми.

-        Допомогти найти друга, Який МІГ бі захістіті дитину в колі однолітків.

-        заохочувати ігри з ровесниками.

-        Чи не порівнюваті Зовнішній вигляд дитини з іншімі дітьми, які не оцінюваті Преимущества дитини «за шкалою краси».

-        Дитина винна відчуваті свою Неповторність.

-        Чи не дозволяті іншім доросли крітікуваті вголос розум и зовнішність Вашої дитини.

-        Любити свою дитину.

-        Спілкуватіся з нею, пріділяті свой час не для навчання, а для розвитку дитини.

-        Співчуваті дитині, підтрімуваті ее.

Що сделать, аби правила працювала?

     Щоб правила працювала, смороду повінні ... .. працювати. Тобто  правила гарні й Корисні, коли їх застосовують.  Если ви прекрасно добре там, де правила дорожнього руху, но переходите дорогу на червоне світло, значить, у вас ЦІ правила не Працюють. Так і в спілкуванні з дитиною. Если ви добре там, де, что дитину треба підтримати й буті з нею терплячою та доброзичлива, а вместо цього дратуєтеся й крітікуєте ... то чи Працюють правила?

     Батьки часто скаржаться на ті, что «сили НЕ вістачає, нерви не вітрімують». Альо для блага дитини «нерви» нужно «знаходіті» Всередині себе.